За його словами голови робочої групи Сергія Колодяжного, ескізи готували в департаменті соціальної та ветеранської політики. Його начальниця Юлія Вовк презентувала їх робочій групі на засіданні 28 квітня. До її складу входять рідні загиблих, представники громадських організацій, виконавчих органів, архітектори, художники, скульптори, інженери й депутати. Усього 27 людей.
На вибір було чотири варіанти ескізів для лицьового боку постера, з боку алеї й два чорно-білі — для зворотного, з боку проїжджої частини. Чорно-білі виготовили на основі кольорових. Для лицьового боку обрали ескіз, який на фотографії праворуч.
Нижче інші два варіанти, які пропонували для лицьового боку постера.
Для зворотного боку постеру обрали правий з ескізів.
За словами Сергія Колодяжного, на кольоровому варіанті буде фотографія захисника, коротка інформація про нього, елементи державної символіки, QR-код з розширеною інформацією. На чорно-білому — окрім фотографії, ім’я та прізвище військового.
До робочої групи долучили рідних загиблих. Одна з них — кропивничанка Інна Зозуля. Вона втратила на війні брата Віталія Зозулю. Щоб захищати Україну після повномасштабного вторгнення, Віталій повернувся з Польщі. Він загинув 4 вересня 2022 року на Донеччині. Інна розповіла Суспільному, що голосувала за інший варіант — не той, який затвердили.
"Він схожий на той, який переміг, але там трішки був розмитий фон. Формат виглядає сучасніше. Але якщо більшість проголосувала за інший варіант, то без питань. У принципі, проголосували мирно, дружно. Я думаю, що буде гарно. Ну, як гарно. Гарно вже ніяк не може бути, але… І такий самий ескіз, який переміг, пропонували в чорно-білому варіанті для зворотного боку. Проголосували майже одноголосно".
Зі слів жінки, вона приймає запропоновану концепцію постерів — з портретами на синьо-жовтому тлі.
"Там є стяг, є наш герб. Хлопці за це й загинули. Якби це була розповідь про те, що всі повернулися живими, то, можливо б, ми бачили якось це все по-іншому. Думаю, що більшість з родин з цим погодяться. Я розумію, що ми взяли на себе велику відповідальність вирішувати за дуже велику кількість людей, батьків, дружин, дітей. Але ж хтось це має робити. Вдячні, що нарешті долучили до цього і членів сімей загиблих, і громадські організації, тому що раніше нас тільки ставили перед фактом".
В ескізі мають змінити надпис. Вона запропонувала, щоб додали бригаду й місце загибелі захисника чи захисниці.
"Віталій у 56-й бригаді був. Можливо, його і не знатимуть, але якщо хтось побачить 56-ту, зупиниться. Також у короткій інформації буде ім’я, прізвище, дати (народження і смерті), звання, позивний. Там буде й QR-код, у якому буде більш детально, де народився, навчався, працював, про захоплення й інше. Але на постері буде саме коротка інформація".
Алла Русаченко – мама загиблого військового Олексія Назарчука ("Фріца"). На момент повномасштабного вторгнення він перебував за кордоном, повернувся захищати Батьківщину і приєднався до батальйону "Карпатська Січ". Загинув 9 жовтня 2024 року. За словами мами бійця, вона голосувала за варіант з синьо-жовтими штрихами на фоні.
"З усіх зразків мені сподобався один, і то я б хотіла трохи змінити його. Я вибрала там, де арт-фон, з такими синіми мазками. Але той, що мені сподобався, не сподобався нікому. І вибрали якраз той, що мені не сподобався. Та це особисто моя думка, тому що якщо брати усіх людей, то погляди різні. У нас демократична країна. І тому, якщо більшість проголосувала, то я вже згодилася з тим, як є".
На думку Алли, для лицьового постера було б вдалим поєднання чорно-білого тла й кольорового портрета.
Я взагалі б пропонувала задній корпус чорно-білий, з трохи розмитими елементами, наприклад, бойовим конем. А людину зробити кольоровою — як знак того, що в пам'яті назавжди буде. Як у мене моя дитина. Але я сама художниця. Я хотіла б так. І я бачу по-сучасному більше. Але якщо чесно, добре, що уже хоч щось є. Бо вже два роки, як я переживаю це, й за чотири роки війни взагалі нічого не було достойного для вшанування загиблих".
Замість пропонованих імені, по батькові й прізвища учасники робочої групи запропонували залишити ім’я й прізвище, щоб надпис сприймався сучасно.
