У Кропивницькому віддали останню земну шану полеглому воїну

Кропивницький провів в останню путь свого Захисника — молодшого сержанта Олексія Вєстю.

Про це повідомляє пресслужба міськради, інформує Афіша Кропивницький.

Сьогодні, 20 березня, після тяжкої ночі масованої атаки ворожими дронами, не менш тяжкий і день у Кропивницькому. Місто проводжало в останню путь свого земляка — молодшого сержанта Олексія Вєстю. Героя, який ціною власного життя виборював для України свободу й незалежність.

Олексій Вєстя народився 30 грудня 1981 року у Кропивницькому. Дитинство його пройшло у звичних для багатьох із нас місцях — навчався у школі №10, нині ліцеї «Новенському». Із ранніх років проявляв особливу любов до музики. У 2001 році закінчив Кіровоградське музичне училище, а згодом отримав вищу освіту в Центральноукраїнському державному університеті імені Володимира Винниченка. Але, коли на рідну землю прийшла велика війна, він залишив позаду все мирне життя.

У жовтні 2022 року Олексій приєднався до лав Збройних Сил України. Його шлях пролягав через найгарячіші ділянки фронту — Донецький та Луганський напрями. Він витримав чотири контузії, однак щоразу повертався до побратимів, щоб знову стати на захист України. За особисту мужність був нагороджений відзнакою Президента України «За оборону України» та відзнакою командувача Сухопутних військ ЗСУ «За звитягу».

Командування військової частини, де служив Олексій Вєстя у своєму листі висловило щиру подяку Кропивницькій громаді за відважного воїна, який сумлінно і чесно виконував свій обов’язок із захисту суверенітету і територіальної цілісності України.

11 березня 2025 року, в районі села Новопавлівка на Донеччині, під час виконання бойових завдань, молодший сержант Олексій Вєстя загинув смертю хороброго. Його життя обірвалося на передовій, там, де вирішується доля нашої країни.

Під час прощальної церемонії багато хто з присутніх не стримував сліз. У своїх виступах рідні, командири й побратими згадували Олексія як людину великої душі: доброго, щирого, товариського. Він був надійною опорою для своєї мами та бабусі, які тепер залишилися без найдорожчого.

485726333_1069259181910719_3333245533764947963_n 485722506_1069258981910739_1894100556358802296_n 485651318_1069258975244073_1311831201491725898_n 485415112_1069258978577406_536025109566246074_n 485181726_1069258985244072_8285353677377651087_n 485156681_1069259188577385_7990251065743064991_n 484939832_1069259178577386_1888541679462448180_n