У Кропивницькому провели в останню дорогу двох відважних Героїв

10 квітня, вічний спочинок на Алеї почесних воїнських поховань Далекосхідного кладовища знайшли солдат Микола Саржевський і старший матрос Юрій Белінський.

Про це повідомляє пресслужба міськради, інформує Афіша Кропивницький.

Ціною власного життя вони виборювали цілісність і незалежність України.

Юрій Белінський народився 14 серпня 1967 року в селі Нерубайка Новоархангельського району Кіровоградської області. Навчався в місцевій загальноосвітній школі. У 1985-1987 роках пройшов військову строкову службу.

Із 1993 року Юрій Белінський навчався в Кіровоградському інституті сільськогосподарського машинобудування, де здобув спеціальність інженера-механіка ливарного виробництва. Після закінчення вишу отримав направлення на роботу на Кіровоградський чавуноливарний завод, працював інженером-технологом. Трудову діяльність продовжив головним механіком в товаристві «Агропродукт» в селі Нерубайка. Далі - працював за кордоном та займався підприємницькою діяльністю.

Від початку повномасштабного вторгнення росії на територію України, у березні 2022 року добровольцем став на захист України. Служив на посаді старшого водія взводу берегової оборони військової частини, яка виконує бойові завдання на Херсонському напрямку. Героїчно відстоював свободу і незалежність нашої країни. Мав статус ветерана війни-учасника бойових дій, був відзначений командуванням військової частини.

Старший матрос Юрій Белінський загинув 31 березня 2025, у районі міста Херсон під час виконання складного бойового завдання. Йому було 57 років…

Всі, хто знав Юрія Белінського говорять, що він був дуже доброю, щирою, світлою та позитивною людиною, що другого такого важко знайти. Він завжди усім допомагав, і слушною порадою і ділом. Юрій захоплювався риболовлею та технікою, міг будь-що полагодити, змайструвати, збудувати, вдома все робив своїми руками.

Він був чудовим сім’янином, люблячим чоловіком, чуйним батьком, турботливим сином, братом, вірним другом. У глибокій скорботі залишились дружина, два сини, мама захисника та брат.

Микола Саржевський народився 26 листопада 1982 року у Кропивницькому. Навчався у загальноосвітній школі № 14, нині - Ліцей «Лінгвістичний». Закінчив Центральноукраїнське вище професійне училище імені Миколи Федоровського та здобув кваліфікацію слюсара-ремонтника.

Своє трудове життя він пов’язав із будівництвом Завдяки своїм наполегливості та працелюбності він став справжнім майстром власної справи.

У грудні 2024 року Микола Саржевський добровольцем приєднався до лав Збройних Сил України, став на захист батьківщини та свого народу від окупантів. Служив у складі 81-ї окремої аеромобільної Слобожанської бригади на посаді стрільця – помічника гранатометника аеромобільного відділення на території Луганської області.

Солдат Микола Саржевський загинув 21 березня 2025 року біля населеного пункту Білогорівка Сіверськодонецького Луганської області під час виконання заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України. Йому було 42 роки...

Микола Саржевський був життєрадісною, доброзичливою людиною, з гарним почуттям гумору. Працьовитий, щедрий. Він ніколи нікому не відмовляв у допомозі. Був різносторонньою особистістю, багато читав художньої літератури, розширював свій кругозір, любив переглядати історичні документальні кінострічки.

Микола Саржевський понад усе цінував свою родину, був гарним сім`янином, найкращим сином, чоловіком та батьком. Без рідної людини залишились батько, дружина та донька захисника.

Панахиду за загиблими відслужив архієпископ Кропивницький і Голованівський Православної церкви України Марк.