У Кропивницькому попрощалися з військовим льотчиком - майором Сергієм Бондарем

На Алеї почесних воїнських поховань Далекосхідному кладовищі в останню путь провели захисника-Героя: відважного військового льотчика майора Сергія Бондаря.

Про це повідомили у міській раді, інформує Афіша Кропивницький.

Він завжди мріяв про небо — і воно стало його стихією. Український пілот, який піднявся в бій, щоб захистити рідну землю, тепер піднявся вище, ніж крила можуть нести людину. Він залишившись назавжди вільним, як вітер, і чистим, як небо, яке він любив.

Страшна війна продовжує без жалю забирати найкращих синів і доньок, викарбовуючи їхні імена у наших серцях і на скрижалях історії України.

Сергій Бондарь народився 29 березня 1979 року в Кропивницькому. Навчався в Гімназії «Інтелект». По закінченню закладу освіти вступив до Харківського національного університету повітряних сил імені Івана Кожедуба. Мрію про небо він проніс крізь роки наполегливої праці та навчання. Завдяки силі духу, терпінню та незламному бажанню служити Україні він здійснив задумане – опанував професію бойового пілота. Сергій Бондарь навчався з відданістю, не шкодуючи сил, і зрештою сів за штурвал легендарних винищувачів МіГ. Його робота вимагала неабиякої мужності, високої майстерності та залізної витримки. Кожен його виліт був не лише виконанням завдання, а й втіленням його дитячої мрії – торкатися небес і водночас берегти рідну землю.

У 2010 році Сергій Бондарь вийшов на заслужений відпочинок, але його серце й далі було пов’язане з авіацією та служінням Батьківщині.

На початку повномасштабного вторгнення, він без вагань повернувся у стрій. Залишивши спокійний ритм життя, став інструктором у підрозділах територіальної оборони, передаючи свій безцінний бойовий досвід молодим захисникам. Його знання і вміння були потрібні як ніколи. Водночас викладав у Українській державній льотній академії Національного авіаційного університету курс з використання безпілотних літальних апаратів, навчаючи нове покоління авіаторів сучасним технологіям війни. Для курсантів він був не лише викладачем, а й наставником, прикладом мужності, мудрості та любові до своєї країни.

У 2023 році Сергій Бондарь повернувся у рідну 40-у бригаду тактичної авіації «Привиди Києва» Знову взяв до рук штурвал бойових літаків Л-39 та МіГ-29. Це був його другий дім, його стихія й водночас його служіння народу. Він знову піднявся у небо, щоб захищати країну від ворога та виконувати бойові завдання на різних напрямках бойового зіткнення з тією ж відданістю та мужністю, які супроводжували його все життя. Став заступником командира ескадрильї, льотчиком 3 класу.

Саме на винищувачах МіГ-29 майор Сергій Бондарь щодня виконував важливу бойову роботу – боронив українське небо від ворога. Він успішно знищував ворожі повітряні цілі, відбивав ракетні та дронові атаки у складі системи протиповітряної оборони, завдавав ракетно-бомбових ударів по позиціях окупантів, їхніх штабах і скупченню техніки на різних напрямках фронту.

Бойовий льотчик завжди прагнув вдосконалення – опановував сучасні зразки західного озброєння та новітні технології, залишаючись вірним своїй мрії – служити авіації та наближати Перемогу України.

За успішне проведення бойових операцій на Північно-Східному напрямку оборони, за сотні годин у небі, проведених у запеклих боях, майор Сергій Бондарь був нагороджений орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня, відзнакою Президента України «За оборону України», численними відзнаками Міністерства оборони та іншими державними і відомчими нагородами, мав статус Ветерана війни учасника бойових дій.

Його відвага, професіоналізм та самовідданість назавжди залишаться прикладом для майбутніх поколінь українських льотчиків.

Серце героя зупинилося 23 серпня під час виконання бойового завдання захищаючи територіальну цілісність та державний суверенітет України.

Його літак став птахом, а сам він — світлом у висоті. Там, серед хмар, він тепер береже Україну й кожного з нас. Йому назавжди залишиться 46 років…

Та за всіма військовими звитягами і нагородами стояла щира, відкрита людина. У житті він був відданим і добрим сином, турботливим батьком, люблячим чоловіком. Для рідних і близьких – опорою та прикладом чесності, мужності й людяності.

У скорботі залишилися: батьки, дружина, діти, рідні та побратими. Сергій Бондарь жив так, щоб залишати після себе добро, світлу пам’ять і приклад для майбутніх поколінь. Його відвага, порядність і велике серце назавжди залишаться в наших серцях.