Історія ветерана з Кіровоградщини, який відкрив художню майстерню та тату-салон

Ветеран війни та колишній вчитель образотворчого мистецтва Євген Нежданов з Олександрії реалізував давню мрію після повернення з російського полону. Чоловік облаштував артпростір, що поєднує художню майстерню та тату-салон, де створює картини, робить татуювання та розписує військові артефакти.

Про це Євген розповів у інтерв'ю Суспільному, передає Афіша Кропивницький.

Євген родом із села Созонівка Кропивницького району. Малюванням захоплювався з дитинства, закінчив художню школу та Центральноукраїнський державний педагогічний університет. Кілька років він викладав образотворче мистецтво у школах області, згодом їздив на заробітки до Польщі, але перед повномасштабним вторгненням повернувся в Україну.

У липні 2022 року Євгена мобілізували. Спочатку він служив у 58-й окремій мотопіхотній бригаді, а згодом — у 28-ій окремій механізованій бригаді імені Лицарів Зимового Походу. На фронті, у рідкісні хвилини відпочинку, до нього повернулося натхнення: за проханням бійця дружина надіслала альбом та олівці, і Євген почав малювати скетчі й замальовки в стилі коміксів.

У серпні 2023 року під час боїв на Донецькому напрямку поблизу Костянтинівки боєць дістав поранення стопи та потрапив у полон, де пробув 21 місяць. За весь цей час він не отримав жодного листа від рідних.

Дізнавшись про цивільну професію Євгена, окупанти змушували його малювати радянські агітаційні плакати.

«Змушували різні речі робити, ніхто нікого не питав. Не подобалось дуже, іноді аж нудило від того, що робиш, на жаль», — пригадує ветеран.

Саме в полоні, аби витримати важкі випробування, Євген твердо вирішив: після повернення додому відкриє власну художню майстерню та тату-салон.

25 травня 2025 року Євген Нежданов повернувся в Україну в рамках масштабного обміну. Після первинної реабілітації, лікування та проходження спеціалізованих курсів тату-майстра він втілив задум у життя.

Зараз Євген працює у своєму салоні в Олександрії: пише портрети та пейзажі олійними фарбами, розробляє індивідуальні ескізи для татуювань та шукає власний стиль. Серед незвичних замовлень майстра — розпис відпрацьованих військових гільз у патріотичній тематиці.

Попри наявність педагогічного досвіду, за навчати інших Євген поки не береться — прагне спочатку досконало опанувати техніку реалізму. Окрім роботи, ветеран продовжує відновлюватися, бере участь у заходах на підтримку військовополонених та безвісти зниклих і підтримує зв'язок із побратимами.