Громада на Кіровоградщині віддала шану полеглому Герою

Захищаючи рідну землю, незалежність і мирне життя України до останнього подиху, загинув хоробрий воїн - наш земляк, солдат Внуков Сергій Володимирович.

Сергій народився, навчався і працював у нашій громаді. У 2005 році він закінчив Петрівську загальноосвітню школу, а згодом отримав професію маляра-штукатура у ПТУ №3. Працював різноробочим, був людиною праці. Сергій був завзятим рибалкою - знаходив спокій у тиші природи. Був призваний Кропивницьким РТЦК та СП на військову службу. Він міг би й далі будувати мирне життя, але у час найтяжчих випробувань обрав шлях Героя. Сергій боронив Батьківщину на посаді стрільця обслуги аеромобільного відділення аеромобільного взводу.

Загинув герой 22 вересня 2024 року, виконуючи бойове завдання поблизу населеного пункту Богоявленка Волноваського району Донецької області. У Сергія залишився батько. 

Громада зустрічала свого полеглого Героя на площі Героїв Майдану, стоячи у «живому коридорі» на колінах. 

У прощальній промові Знам’янський міський голова Володимир Сокирко звернувся до родини та всіх присутніх:

"Сьогодні ми проводжаємо в останню путь нашого земляка, Сергія Внукова, хлопця, у якого було попереду ціле непрожите життя: мрії, плани, нездійснені бажання. Але коли Батьківщина опинилася у небезпеці, він не вагаючись зробив вибір - пішов захищати кожного з нас, не тому що це легко, а тому що це був його обов'язок, його внутрішній моральний компас".

Сергій був людиною тихої сили. Без гучних слів, без показових жестів. Він умів бути просто надійним. Тримати слово. Підставити плече. І саме такі надійні люди завжди стоять на першій лінії, де вирішується доля нації.

Провести в останню путь прийшли рідні, бойові побратими, друзі та небайдужі земляки. Отець Михайло, священнослужитель релігійної громади УГКЦ «Успіння Пресвятої Богородиці», відслужив панахиду та звернувся з промовою присутніх.