Експертиза ДНК пiдтвердила загибель вiйськового з Кіровоградщини
Через три довгих роки після загибелі тіло загиблого Героя - Ужви Олега Олександровича знайде спочинок у рідній землі, на цвинтарі села Володимирівка.
Про це повідомили в Петрівській громаді, інформує Афіша Кропивницький.
Олег народився 2 липня 1993 року у м. Кривому Розі. У 1997 році родина переїхала на постійне місце проживання до с. Володимирівка. Тут Олег відвідував дитячий садок, тут навчався у загальноосвітній школі. Після отримання атестату продовжив навчання у Криворізькому будівельному ліцеї, де здобув спеціальність газо-електрозварювальника. Під час навчання зустрів кохану дівчину Інну, з якою по закінченню навчання у 2012 році побралися.
Молоде подружжя виховувало трьох діток: Павлика, Іванка та Полінку.
Свою трудову діяльність Олег Олександрович розпочав у 2011 році у ТОВ «Терни-Сервісмонтаж». Потім продовжив працювати у ТОВ: «Агрофірма «П’ятихатська», «Ізі Кредит», «Укррембуд-К», «Експлуатаційне вагонне депо Батуринська» державного підприємства «Придніпровська залізниця», регіональна філія «Придніпровська залізниця» акціонерного товариства «Українська залізниця».
У 2016 році Ужва Олег Олександрович повернувся до лав ЗСУ по контракту.
По закінченню контракту молодий чоловік повернувся до родини та пішов працювати у ТОВ «Кларікс-КР 23». Але вже 20 вересня 2021 року знову підписав контракт і повернувся до своїх побратимів у зону АТО на посаду стрільця– помічника гранатометника.
8 лютого 2022 року Олег Олександрович приїхав додому у відпустку, яка співпала з днем народження донечки. Тоді він ще не знав, що ця зустріч із рідними буде останньою. 11 лютого 2022 року, по першому телефонному дзвінку командира військової частини, Олег повернувся до служби, боронив рідну землю від російського агресора.
3 вересня 2022 року він востаннє розмовляв із рідними і просив їх не хвилюватися, якщо не буде дзвінка, пояснюючи тим, що іде на бойове завдання і не буде зв’язку. А вже 05 вересня рідних сповістили, що військовослужбовець Ужва Олег Олександрович зник безвісти при штурмових діях в районі с. Піски Донецької області.
А далі для рідних були три довгих років невідомості, очікувань, пошуків… І ось, нарешті, у вересні 2025 року за результатами тесту ДНК було встановлено, що солдат в/ч А3137 Ужва Олег Олександрович загинув 5 вересня 2022 року при виконанні бойового завдання, захищаючи незалежність та суверенітет рідної України.
Олег був сміливим воїном. Ризикуючи власним життям, неодноразово рятував своїх побратимів.
Мав відзнаки та нагороди: Почесну грамоту командира військової частини, Подяку батькам та дружині, медаль «За оборону шахти «Бутівка».
У мирному житті наш герой-захисник мав широке коло захоплень: техніка, малювання, тату, риболовля, будівельні роботи. Він був старшим сином у багатодітній родині, помічником та підтримкою для батьків, прикладом для своїх молодших братів, один з яких, Дмитро, також зник безвісти у 2023 році, виконуючи свій військовий обов’язок, і доля його до сьогодні невідома.
Люблячий син, чоловік, батько, брат Олег Олександрович Ужва навіки залишиться у серцях та пам’яті дорогих йому людей втіленням героїзму, відваги та відданості своїй родині, своїй землі, своїй незламній Україні.
Петрівська селищна рада висловлює щирі співчуття рідним та близьким загиблого військового.
